?

Log in

No account? Create an account

МОЯ ВІТЧИЗНА - ДИКЕ ПОЛЕ

НОТАТНИК НОМАДА

Previous Entry Share Next Entry
Климент Кларк Мур. "Різдвяний гість"
qypchak

В Україні спостерігається агресивне ставлення до Санта Клауса. Стереотипне уявлення про цього кумедного ельфа сформувалось завдяки кока-кольній рекламі. Проте канонічний образ Санта Клауса змалював у 1823 році Климент Кларк Мур. Власне Мур у поемі «A Visit From Saint Nicholas», більше відомій як «The Night Before Christmas» (Ніч проти Різдва), першим зобразив Санта Клауса як життєрадісного немолодого ельфа.

Я марно намагався знайти український переклад цього вірша. Тоді звернувся за допомогою до викладача Схіноукраїнського університету Інни Вадимівні Форостюк, яка час від часу влаштовує серед студентів міні-конкурси на кращий переклад англійських віршованих творів.

З дозволу пані Інни, без права поширювати в інших місцях © (за винятком фрагменту у вікіпедії), виставляю її переклад, який вона зробила на моє прохання за кілька хвилин між парами. За що їй велика дяка.


РІЗДВЯНИЙ ГІСТЬ

Климент Кларк Мур
переклад І.В.Форостюк
©

Ілюстрація Томаса Наста (1881 р.), який з К. К. Муром створив сучасний образ Санта Клауса.
Ілюстрація Томаса Наста (1881 р.), який з К. К. Муром створив сучасний образ Санта Клауса.

Наближається Різдво у чарівній тиші,
Все заснуло тихим сном, навіть хитрі миші.
І шкарпетки рівно вряд
Біля вогнища висять,
З радості аж завмирають,
Санта Клауса чекають.
Поки діти у гніздечках бачать сні казкові,
Янголята їм співають пісеньки чудові.

Одягнувши хустку, мама в ліжку задрімала,
І до мене Сонька-Дрімка в гості завітала.
Коли раптом зашуміло,
Голосно загуркотіло!
Крізь сніжинки за віконцем
Місяць сяйнув, наче сонце!
Стрімко скочив я на ноги, розтулив фіранки.
Що ж то трапилось таке біля мого ґанку?

Що це? Що за чудеса бачать оченята?
Вісім оленів стоять, впряжені в санчата.
Хто цим потягом керує?
Хто стартує і гальмує?
Хто в цю ніч прийшов до нас?
Це ж чарівний Санта Клаус!
Швидше вітру він літає на санчатах дивних,
І зі свистом підганяє оленів чарівних:

«Вішта-вйо, Амуре! Громе! Блискавко! Стрімко!
Молодче! Комето! Гайда, Стрибунцю! Баско!
»
Мчить він хутко над домами,
Димарями і дахами.
Далі й далі відлітає,
І до всіх дітей встигає.
В спину б’ють вітри морозні, сани підганяють.
Бо ж на іграшки різдвяні дітлахи чекають.

Ось я чую, на горі дзвоники сміються,
То копитця дзвінким сріблом об дахівку б’ються.
Крізь димар до нас у хату,
В шапці хутряній кошлатій,
З сніговою бородою,
З подарунком за спиною.
Враз з’явився Санта Клаус, попелом повитий,
Хутряний його костюм сажею покритий.


Томас Наст. Ілюстрація книги К.К.Мура, 1869

В чарівному лантуху, що він вніс до хати,
Стільки іграшок казкових – не порахувати!
Іскорки блищать в очах,
Ямки на обох щоках,

З холоду почервонілих,
Ніс як вишенька дозріла.
В сивій білій бороді посмішка ховалась.
І обличчя всім довкола радо посміхалось.

Стару люльку у зубах міцно він тримає,
І поважно кільця диму з рота випускає.
Круглолиций і пухкенький
Ельф – гладунчик веселенький.
Так чудово розсміявся,
Аж живіт заколихався.
Я сміявся разом з ним, весело нам стало,
Наче всі мої страхи вітром позмітало.

Він нічого не сказав, за роботу взявся.
Подарунки у шкарпетки розкладав, старався.
Потім швидко розігнався,
Вгору по трубі піднявся,
На санчата знову сів,
В небо зоряне злетів.
І вже здалеку долинув урочистий спів:
«Всім щасливого Різдва і солодких снів!»